Пішов із життя письменник, поет і громадський діяч Юрій Покальчук. Останні роки він тяжко хворів і часто лягав у лікарню.

Юрієві Покальчуку було 67 років. Покальчук — письменник, перекладач, кандидат філологічних наук, член Національної спілки письменників з 1976 року. З 1994 до 1998 рр. — голова іноземного відділення НСПУ. В 1997-2000 рр. - президент Асоціації українських письменників.

Він був незвичайним письменником – його любили усі, він ніколи не наговорював на своїх колег – цим і відрізнявся від решти. Пан Юрій дуже любив допомагати молодим поетам і письменникам, виступав разом з ними, вичитував їхні книжки, добре товаришував.

“Покаль” або “Пако” — так його знають в українських письменницьких колах. “Дядя Юра” — так у Прилуцькій колонії для неповнолітніх, яку Покальчук відвідував от вже 20 років чи не щомісяця. Він був редактором зовнішніх програм каналу “1+1″, замолоду ним опікувався сам Василь Стус. Він — той, хто вижив за СРСР, не підіграючи владі, а пишучи те, що йшло від душі. Перекладач творів Е. Гемінгвея, Х. Л. Борхеса, Х. Кортасара, Ж. Амаду, Маріо Варгаса Льоси, Р. Кіплінга, А. Рембо. Вільно володів польською, англійською, іспанською та французькою мовами. Читав лекції в Англії, США, Канаді, Аргентині, Бразилії, Португалії, Іспанії, Польщі, Росії.