Перед тим, як усамітнитися в студії для запису нового альбому, Мертвий
півень проведе декілька експериментальних концертів. Музиканти
випробовуватимуть на своїх шанувальниках «нове-старе» акустичне
звучання, як щойно створених, так і добре призабутих пісень на вірші
свого улюбленого автора. Приємним бонусом для всіх, хто відвідає
виступи Мертвого півня цього разу, будуть прем'єрні покази нового відео
гурту на пісню «And the third angel sounded» ("Брат, піва кончілась!")
від режисера Алєхандро Більбао-Ґуерра (Нью-Йорк).
Отже, запрошуємо всіх: *23 листопада (неділя), 21.00 – Луцьк, бар Майдан, вул. Бойка, 2, т. +38050 100 27 51 27 листопада (четвер), 20.00 – Харків, JAZZTER, пров. Театральний, 11/13, т. +38 057 706-48-19, +38 057 728-17-61
28 листопада (п'ятниця), 19.00 – Київ, ROUTE66 ROCK 'ROLL BAR, вул.
Жилянська 87/30 (перехрестя Жилянської та Комінтерну), т. +38 (044) 239
38 65, (067) 402 56 46*
P.S. (для особливо зацікавлених): «Відчуття форми, а точніше його брак - ось назва всіх наших нещасть. Ми не вміємо й не хочемо робити з життя мистецький твір. Наша бідність - тут не виправдання і не пояснення, а швидше наслідок. Ми не вміємо співіснувати з птахами, квітами і скульптурами. Наші пам'ятники нагадують злих кровожерних ідолів, а обрані нами правителі - кримінальних мерзотників. Наші будинки, сади, площі (я вже не кажу: заводи, вокзали, летовища) вражені тяжким гріхом безформності. Усе, на чому ще може спинитися око, - полишене не нами, але нами занедбане і осквернене. У нас не може бути доброго дизайну, адже добрий дизайн - це теж спадковість, це продовження ландшафту.
У нас не може бути доброго театру, кіно, цирку. Як і багатьох інших
речей, котрі надто вимагають любити форму, відчувати її абсолютно. А нам завжди натякали, що слід зневажати форму. До речі, як мало в нас поетів, котрі вміють знаходити точні й багаті рими! Бо ми не любимо своєї мови.
Погано артикулюємо, інтонуємо. Наші актори фальшиві з першого звуку.
Слова просто вибулькують з нас - таке собі напіврозбірливе бубоніння, у
якому відсутній бодай один чутливий нерв…
… Щось ми втратили, здається, назавжди. Навіть, якщо мали колись.
Але що робити? Якщо є сенс щось робити. З чого почати?
Ви будете сміятись, але я скажу так: навчити школярів відрізняти сонети
від октав, окситонні рими від парокситонних. Питальне речення від
окличного.»
Юрій Андрухович. Вступ до географії. (Дезорієнтація на місцевості).
У
рамках тижня швейцарської культурної програми в Україні та 15-річчя
мистецького об'єднання «Дзиґа» Перший інформаційний спонсор - 5 канал.
Інформаційна підтримка: ФДР, ДжемFM, www.sumno.com, www.artvertep.dp.ua
Звіт писати не буду ібо нах комусь він тут треба. Скажу, що то був 4-ий концерт Півнів на якому я була присутня, але тим не менше ХОЧУ ЩЕ...Спочатку була презентація відео на "Гуцулку Ксеню", знятого в тому ж "Майдані"....ну а потім жиииииир)))...Порадувала програма, бо деяких пісень я вживу ніколи не чула (наприклад, "Пастух Пустай", "Алхімія"чи "Good Time"), і просто порвало виконання пісні на вірш Ю.Андруховича "Пам"ятник"....Чесно, хотілось щоб то продовжувалось чимдовше...але...перші звуки "Ето"... і кінець концерту... О, ще я нарешті взала автограф, на 5-гривневій купюрі)))... п.с. І чому пісня "Брат, піво кончілось..." завжди виконується так вчасно?)
Ю. Андрухович "Пам'ятник"
Ми помрем не в Парижі, бо ми взагалі не помремо а якщо ми помремо, то в Парижі, так само, як і в Голлівуді, Гонконзі, Женеві, Яремчі, Сан-Ремо. Після нас буде море порожніх пляшок під столом на суді.
Це ж яке непосильне служіння на благо поспільтва! - заганяти поезії прутень у дупу добі, малювати свій герб на розгавканих писках дебільства, розважати партійців, патриціїв і кей-джі-бі.
Нас народ не забуде. Нам пам'ятник буде. У Львові - і так само на всіх постаментах і тронах земних. "Неборак! Ірванець! І ще отой третій...а хто він?" запитає зненацька один із туристій дурних.
Я б йому відповів! Я йому відповім уже зараз: ах ти телепню, бевзю, дурило і скурвий ти син! Нас на цоколі троє - четвертий на цоколі Фалос (то, здається, філософ такий давньогрецький один)
І навіки застигнемо ми в божевільному Львові - перед Оперним, в центрі. Проспект Бу-Ба-Бу мов ріка! І хлопчиська вночі малюватимуть хрін на Сашкові, і небесна ворона обкрапає Неборака.
Ну да, якшо комусь не подобаєцця даний виконавець, то це означає, що звіт йому теж не потрібен... Логіка желєзна... А було б цікаво взнати: - ціну квитка - кількість народу - тривалість концерту (хоча певно півтори години десь, стандартно) - контакт гурту з залом - ціни на атрибутику (якшо шось продавалося) Ото я шось розігнався, вже в сферу нереального заліз... З.і. Вірш Андруховича справді хороший, що мене здивувало (не впирає пан Юрій мене, спати хочеться, читаючи його. Ну я ж не інтєлігєнт, в мене ногті не накрашені) З повагою, Сашко
