Анархія — (від грец. αναρχία — безвладдя) — вільне бездержавне, безкласове суспільство, засноване на рівності прав всіх людей, в якому індивіди співпрацюють як рівні.

Існує декілька анархічних моделей суспільства, вважається, що анархо-комунізм та анархо-капіталізм, мають найбільшу обґрунтованість. Ці моделі будуть описані пізніше.

Однак, “анархізм” та “анархія”, безумовно, являються найбільш спотворено представленими ідеями в політичній теорії. Ці слова часто помилково використовуються в значені “хаос” чи “безпорядок”, так що передбачається, що анархісти бажають суспільного хаосу та повернення до “законів джунглів”.

Поняття “анархія” спотворено таким же чином, як і термін атеїзм: в обох випадках грецьку приставку “а-” розуміють як протистояння чи протилежність (тобто як анти-), а в дійсності вона означає відсутність.

Хотілося зазначити, що ми маємо змогу святкувати такі дні, як 1 травня і 8 березня, не без допомоги анархістів. В другій половині ХІХ ст. анархісти організовували та допомагали працюючим не зважаючи на їхні ідейні переконання. В Чикаго та Парижі вони були ініціаторами протесту в підтримку 8 годинного робочого дня, який ми маємо зараз (хоча в Верховній Раді лежить законопроект нового Трудового Кодексу України, який передбачає тотальне обмеження прав працюючих, в тому числі і 10 годинний робочий день). В Чикаго по обвинуваченню в організації вибуху четверо робочих-анархістів було засуджено до смертної кари (потім було доказано, що обвинувачення було неправдивим). В памיять про страчених Паризький конгрес ІІ Інтернаціонала (липень 1889) оголосив 1 травня Днем солідарності робочих всього світу і запропонував щорічно відмічати його демонстраціями з соціальними вимогами. До святкування 8-го березня, мають відношення також жінки які в свій час протестували проти ущімлення жіночих прав по всім США, серед яких було багато анархісток і яким допомагали анархісти.

Вчені дискредитують анархізм посилаючись на те що анархізм — це утопічне вчення, хоча в свій час те саме говорили про демократію. В ХVIII ст. під час колонізації Північної Америки науковці всього світу стверджували, що створити демократію на такій великій території нереально, вважалося, що тільки в маленьких країнах Європи таких, як Швейцарія, таке можливо. Хоча і зараз демократії немає, людей обдурюють та замилюють їм очі, завжди вибори нечесні: підтосовують голоса, психологічно впливають на виборців, використовують методи адміністративного впливу, дурять своїми нікчемними обіцянками, підкуповують бідних, словом роблять все аби тільки задовольнити своє Я.

На початку ХХ ст. на території сучасної України, налічувалося близько 200 анархістичних організацій. Нестор Махно чи неєдиний анархіст-практик, котрий зміг створити анархістське суспільство на околицях Гуляйполя. Створити подібне обיднання на сталий відрізок часу не вдавалося нікому, хоча досить відомими були спроби в Парижі та Арагоні (Іспанія). Зараз в Україні діє єдина в світі зареєстрована партія анархістів — САУ (Союз анархістів України), хоча діють і інші організації котрі не рахують анархістською ту обставину, що потрібно реєструватися в державних органах, адже право на обיєднання — це природнє право всіх людей.

Цікавою є і анархістська символіка. А в колі — самий відомий на сьогоднішній день символ анархії. Це монограма, яка складається із заголовної букви “А”, оточеною буквою “О”. Буква “А” походить від першої букви в слові “анархія”. Буква “О” означає “порядок”. Разом вони означають “Анархія — мати порядку” — знамениту фразу Прудона.

Прапора анархістських організацій, як правило, чорні або комбінуються в рівних долях чорний та інші кольори, підкреслюючи приналежність до тих чи інших різновидів анархізму. Чорний колір асоціюється з анархізмом з 1880 року. Назви багатьох анархістських груп містять слово “чорний”. Також існує маса періодичних видань за назвою “Чорний прапор”.

Однорідний чорний колір цього прапора символізує заперечення всіх опресивних структур. Простий чорний прапор — це майже антипрапор (держави, як правило, використовують барвисті стяги). До того ж, білий прапор традиційно являється знаком здачі на милість переможця і, таким чином, чорний прапор можна розглядати як полярну протилежність капітуляції. Вважається також, що чорний колір прапора символізує скорботу за загиблими в боротьбі за праве діло. Чорний прапор також використовувався піратами, відомими своїм сводолюбством та непокірністю.

Також відомий факт, що на похорони П.А. Кропоткіна (основоположника анархістської теорії), під чесне слово було випущено з вיязниць політично репресованих анархістів і ті потім вернулися назад. Після похорон Кропоткіна Ленін розпорядився дозволити анархістам випустити “свою одноденну газету зі всіма тими висловлюваннями, які вони хотіли зробити в честь і памיять свого генеального вчителя”, що і було виконано 8 лютого 1922 року.

Можна багато розповідати про той чи інший бік анархістської теорії, історії анархізму, практики та про багато іншого, цьому і буде присвячена наша фезін-газета. Метою цієї статті є те, що автор хотів охарактеризувати анархізм з привабливого боку. Надіюсь це йому вдалося.

В. Вдовенко